Криза — це дуже болісна, але тимчасова ситуація, яка може призвести до серйозних наслідків, якщо не зупинитися вчасно.Як зрозуміти, що ти в кризі:Емоції накривають так сильно, що хочеться втекти — в їжу, алкоголь, ізоляцію.У голові лише одне: «Я більше не можу».З'являються імпульсивні думки: щось зруйнувати, образити, здатися, зникнути.
💬 Приклад: Тебе хочуть виселити з квартири, а гроші вкрали. У відчаї виникає бажання повернутись до старих звичок — піти до того, хто пропонує «полегшення». Але це — шлях до ще більшої болі.
Ці техніки потрібні, щоб витримати момент. Вони не вирішують проблем, але допомагають не зробити гірше, коли надто боляче.
❗ Якщо застосовувати їх постійно (наприклад, відволікатись замість вирішувати), ситуація лише поглибиться.
🧨 1. Коли біль надто сильний. Ти щойно переніс/-ла втрату, операцію, або просто дуже боляче — і хочеться втекти. Важливо знизити інтенсивність болю, щоб не зламатися.
⚡ 2. Коли хочеться діяти імпульсивно. Закричати, вдарити, піти — але ти знаєш, що пошкодуєш. Навичка "СТОП" може допомогти зупинити лавину реакції.
🌪 3. Коли емоції заважають діяти. Наприклад, після пожежі в будинку ти просто сидиш серед речей і не знаєш, з чого почати. Навички допомагають зібратись, зробити перший крок.
🕰 4. Коли нічого не можна змінити прямо зараз. Ти згадав/-ла про серйозну помилку на роботі, але нічого не зміниш до ранку. Тоді важливо прожити ніч без саморуйнування.
✔️ Ти не погіршив/-ла ситуацію.
✔️ Відчуваєш хоч трохи більше контролю.
✔️ Біль знизився до рівня, з яким можна жити.
Навички не завжди приносять полегшення миттєво. Але вони дають силу просто пережити, не руйнуючи себе.
Нещодавно до мене звернулась клієнтка, яка відчувала, що "тоне" — робота, діти, постійна тривога. Її перша реакція — замкнутись, відключитись від світу. Разом ми почали з простих кроків: навичка STOP, короткі паузи на дихання, створення "острова безпеки" вдома. І вже через кілька зустрічей вона помітила, як повертається до себе.
Це не магія. Це — процес. Але він починається з маленького рішення: дати собі шанс на підтримку.
Я знаю, як це — коли здається, що ти на межі, а поруч нікого. Якщо хочеш — напиши мені. Просто, без зобов’язань. Ми поговоримо. Ти не один / одна.
Іноді криза — як буря: не можна її зупинити, але можна перечекати під укриттям. Я хочу бути для тебе цим укриттям.